III Międzynarodowa Konferencja Sfragiostyczna w Kijowie 2012

Шановні Колеги

Третя сфрагістична конференція, що відбудеться 16–18 листопада 2011 р. у Києві (співорганізатори – Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України та Музей Шереметьєвих), буде присвячена «Сфрагістиці суспільних груп та корпорацій (інституцій) країн Центрально-Східної Європи».

Ця частина сфрагістики різною мірою була предметом уваги українських істориків. Однак є надалі маловивченою. Характерними рисами цього напрямку сіґілографічних студій є нерівномірність студій печаток соціальних груп. Якщо, до прикладу, козацька сфрагістика знаходить вдячного дослідника ось уже як понад століття (що не означає остаточну вивченість цієї проблеми), то поза увагою ока історика за невеликими винятками є, приміром, sigilla освітніх закладів, людей інтелектуальної праці, лікарів, правників.

Отже, йдеться про печатки:
– титулованої аристократії;
– шляхти;
– козацтва;
– напівпривілейованих груп військового населення;
– духівництва;
– інтелігенції (професорів, лікарів, правників);
– міщанства та міських урядників;
– цехів;
– навчальних закладів;
– братств;
– політичних та громадських організацій;
– селян та сільських урядників.

Головні завдання, які ставимо у контексті даної проблематики, що звісно передбачає і відповідну спрямованість доповідей:

1. Спробувати визначити місце, яке займала печатка у вимірі повсякдення суспільних груп, як їхній атрибут, знак, символ, у певній мірі особистий, соціальний автопортрет.
2. Як змінювалася інформативна наповненість, зміст печаток представників соціальних груп та корпорацій протягом століть.
3. На скільки та в якій мірі на функціонування форми, змісту корпоративної печатки мали вплив політична історія, економічна кон’юнктура, естетична мода, пануючі культурні стилі, зрештою ті чи інші граверні центри (майстри-гравери).
4. Як співіснували, до прикладу, особисті та посадові печатки, де їхні поля впливу та легітимності перетиналися, а де йшли паралельно. Які мотиви та причини мали на ці процеси вплив.
5. Який джерельний потенціал сфрагісів суспільних груп у вивченні історії соціальних структур.
Проблему, яку виносимо на розгляд, вміщуємо у центрально-європейський контекст з метою прослідкувати впливи, яких зазнала українська сфрагістика ззовні, так і самобутні традиції, що мали цілком автономний характер або ж співіснували із запозиченими взірцями.

Інформацію щодо участі у конференції й теми виступів просимо надсилати до 1 жовтня 2012 р. за адресами:

Олег Однороженко – rus-ruthenia@ukr.net
Віталій Перкун – vitaliy.perkun@uw.edu.pl

=============================================
Trzecia Międzynarodowa Konferencja Sfragistyczna, Kijów 16-18 listopada 2012

Instytut Ukraińskiej Archoegrafii i Źródłoznawstwa im. M. S. Hruszewskiego oraz Muzeum Szeremietiewych zapraszają na Trzecią Międzynarodową Konferencję Sfragistyczną, która ma odbyć się w Kijowie w dniach 16-18 listopada 2012. Tematem przewodnim spotkania będą tym razem pieczęcie grup społecznych i koroporacji państw Europy Środkowo-Wschodniej. Zgłoszenia należy przesyłać do 1 października na adres e-mail podany w zaproszeniu.

UKRAINA: II seminarium sfragistyczne w Kijowie

Головною темою другого сфрагістичного семінару, який планується провести 18-20 листопада 2011 р. у Києві (співорганізатори – Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України та Музей Шереметьєвих), пропонується «Печатка як форма комунікації (культурний код) від Середньовіччя до Нового часу».
Певною інспірацією для обрання такої назви послугували праці Томаша Крейчіка, Рішарда Кєрсновського та ін. дослідників, що розглянули печатку (і монету) як складову частину культури, свідомості, мистецтва середньовіччя.
Образ (imago) на печатці виконував роль (ре)транслятора інформації. Тому значення сфрагісу було незмірно більшим, аніж супроводження документа. Sigillum, за визначенням Конрада фон Муре (1275/1276), був тілом документу.   
Наскільки та в якій мірі це «тіло» було способом комунікації, культурним кодом у різних періодах, у різних суспільних групах, у sacrum та profanum? Що творці та замовники хотіли переказати потенційним реципієнтам через образ, що imago narrat? Наскільки він був співзвучний з іншими іконографічними пам’ятками – монетами, іконами, медалями (медальонами), портретом?
Багатовекторність виміру печатки – від конкретного засвідчення події, факту, особи до категорій історичної пам’яті, естетичного смаку, форми впливу на свідомість, означення суспільної позиції, політичних, релігійних, соціальних аспірацій спонукає до глибшої розмови про роль печатки у культурній, соціальній, політичній, релігійній антропології, іконографії, ментальності, юридичній культурі.
Окремий аспект – печатка як віддзеркалення України на межі візантійської та західно-римської цивілізацій.
Виходячи з вище зазначеного, пропонований тематичний блок питань, який обговорюватиметься на семінарі, є таким:

1. Печатка як юридичний знак, форма правничої культури. Печатка і документ. Місце та роль печатки у будові документу (коробораційних формулах, від лат. сorroboratio – завірення, підтвердження).
2. Сфрагістичні написи (леґенди, монограми, літери, цифри) – питання мови, форми, стилю.
3. Печатка у вимірі культурної, соціальної, політичної, релігійної антропології. Sigillum як вираз соціальних амбіцій, статусу, політичної програми, теологічних імперативів.
4. Печатка як іконографічне джерело. Образ на печатці. Його значення як витвору мистецтва, як взірець аґіографічних сюжетів.
5. Печатка як приклад співіснування візантійської та західно-римської традицій в українській культурі. Західні іконографічні, геральдичні сюжети, латина в українській сфрагістиці.  

Інформацію про участь у семінарі (тему виступу) просимо надсилати до 1 жовтня 2011 р. за адресами:

Олег Однороженко – rus-ruthenia@ukr.net
Віталій Перкун – vitaliy.perkun@uw.edu.pl

UKRAINA: Wystawa z okazji 200-lecia urodzin Mikołaja Gogola

UKRAINA: Wystawa z okazji 200-lecia urodzin Mikołaja Gogola
Na stronie www archiwów ukraińskich niezwykle ciekawa i godna polecenia wystawa on-line z okazji dwusetnej roczny urodzin Mikołaja Gogola, wielkiego rosyjskiego pisarza, jednakże pochodzenia ukraińskiego. Autor m. in. „Martwych dusz”, „Ożenku”, „Rewizora” – klasyki literatury światowej, urodził się w Soroczyńcach Wielkich na Ukrainie 31 marca lub 1 kwietnia 1809 r., zmarł 4 marca 1852 r.

Czytaj dalej „UKRAINA: Wystawa z okazji 200-lecia urodzin Mikołaja Gogola”

UKRAINA: Wystawa o „Afgańcach”

W Państwowym Archiwum Obwodu Czernichowskiego na Ukrainie otwarto wystawę z okazji dwudziestej rocznicy opuszczenia Afganistanu przez wojska radzieckie (15 lutego 1989 r.). Na wystawie prezentowane są dokumenty i fotografie z kolekcji pn. „Bojownicy, którzy brali udział w wojnie w Afganistanie”.
Według oficjalnych danych i badań rosyjskich historyków wojskowości, przez Afganistan przewinęło się 620 000* żołnierzy radzieckich , w tym wielu Ukraińców, a wojna ta przyczyniła się w znacznym stopniu do upadku Związku Radzieckiego.

* źródło Wikipedia

oprac. Edyta Łaborewicz

AP Legnica

UKRAINA-USA: uroczyste przekazanie mikrofilmów

10 lutego 2009 r. w siedzibie Państwowej Naukowej Archiwalnej Biblioteki w Kijowie odbyło się uroczyste przekazanie stronie ukraińskiej mikrofilmów dokumentów z Archiwum Narodowego Stanów Zjednoczonych Ameryki w Waszyngtonie. 7 rolek mikrofilmów zawiera 13 tomów korespondencji między konsulatem USA w Odessie a Departamentem Stanu USA w okresie maj 1831 – sierpień 1906 r. Mikrofilmy trafią do Centralnego Państwowego Archiwum Historycznego Ukrainy w Kijowie.
W przekazanych mikrofilmach znajdują się kopie dokumentów dotyczących takich wydarzeń, jak wojna krymska (1853-1856), bombardowanie Odessy w 1854 r., powstania 1905 r., a także dziejów rosyjskich Żydów, handlu wełną między Rosją a USA, i innych.
Uroczystości przekazania mikrofilmów, w obecności ambasadora USA na Ukrainie Williama B. Taylora i szefa Państwowego Komitetu Archiwów Ukrainy Olgi Ginzburg, towarzyszyła okolicznościowa wystawa dotycząca dziejów narodu ukraińskiego i ukraińsko-amerykańskich związków. Eksponaty pochodziły ze zbiorów archiwów ukraińskich.

Więcej w języku ukraińskim

oprac. Edyta Łaborewicz
AP Legnica